у мені живе безліч пам’ятників
із запліснявілої бронзи
і прогнилого пластику
і часом мене питають
чому в тебе такий великий живіт
і я не можу їм сказати правду
і відповідаю «бо люблю темне пиво
з сушеними бичками»
попід вашими ногами – будинки
якісь такі лялькові що аж смішно
і вікна здалеку нагадують вам світлячків
і з одного зі світлячків виглядаю я
але ви мене не бачите
бо живете у мені
з мого рота стирчить невидима нитка
за яку неможливо вхопитися бо неможливо побачити
і один з вас перебігає цю нитку
туди сюди
і що три секунди падає
схожий на п’яного циркового акробата
боже як усе-таки
болить живіт
коли у животі стільки всього - недовго і до запалення апендиксу.
ВідповістиВидалитицікава фантасмагорія у вас вийшла.
Дякую, пане Татчин. Я зробив скромну спробу поіронізувати з болю, надіюся, що вийшло.
Видалитисправді, цікаво. небанально, що важить.
ВідповістиВидалитиДякую, шановна Ніко.
Видалити