Татчин. чоколяда

                   «..Не пухнастик я вам! Не малесенький! Не кошеня!
                      Нащо в вашій руці товстелезна оця чортівня?!...»

                                                            С.Осока

о Сергію Осоко, у нашій катівні безладдя.

цим високим тортурам антонім - розмірений лад:

ланцюги і браслети й гарячий, як кров, шоколад.

о Сергію Осоко... ну як вам тепер в чоколяді?

за взаємним сценарієм - ви недвижима колода.

вас лизатимуть троє (за вічність ви спустите дух),

і залижуть до смерти - вона ж невагома, як пух.

о Сергію Осоко... розслабтеся, це - насолода!

в семантичному полі взаємин між жертвою й катом

прогнозована ніжність - насправді - ні жертв, ні катів!

кожен другий у нас андрогіном би стати хотів.

о Сергію Осоко... волає кожнісінький атом!

ці тортури не вічні, за ними іде летаргія.

попустіться, розслабтеся, сніте скуйовджені сни:

в них ваш кат - ви удвох - ви навіки поєднані з ним.

о Сергію Осоко,

Сергію Осоко,

Сергію...