Болиш в мені на смерть болиш і де до дідька клята гордість
Тебе собою прип’ясти до крові покусати губи
Палити клясти берегти освячувати німбом блудним
Вростати ребрами в ребро єдиного_на_час_Адама
Сичить клубОчиться гарчить байдужодушшя холодами
А крик у стелю дзвінко б’є чужий чужий і сльози всохли
Серпневий лід серпневий сніг портрет роздряпаний до вохри
Стриножити хоча б на ніч шальним відьомським замовлянням
Впиватись нігтями а ти а ти моїм уже не станеш
Гірка мана у всіх світах підшкірна невигойно-чорна
І простирадл підбитий птах у ранок нарізно огорне…
15.08.12
... ага, насправді ось який ти, "чужий" ))
ВідповістиВидалитита да... в кіно всьо перебрехали))
Видалитио! ці колишні свої...
ВідповістиВидалитиі ці майбутні чужі)))
Видалитиох. ритм на межі гострої серцевої недостатності.
ВідповістиВидалити(шальний - підозріле слово, русизмом пахне)
я люблю іноді пройти на межі, і "шальний", "судьба" - це ті гострі межі ;) іноді хочеться аритмії)
Видалитита в лягуху перетворити його, чо уж там стіснятися? )
ВідповістиВидалити:))))))))
Видалити...шоб потом самій же ж і цілувати ту лягуху с надєждой на дівноє прєвращєніє в прИнця?)))
ВидалитиКраще роздряпаний портрет, ніж роздряпаний фейс :)) шаліш, рудокоса :)
ВідповістиВидалитиішо нєт)))
ВидалитиСкільки вовка не корми, а він все одно чужий)
ВідповістиВидалитиліпше лєбєдя кормити))
Видалити