Розламається берег
моєї ріки –
зашумлять сто вітрів
у печері
в печалізасурмлять
защемлять
і погасять свічки
і засвітять свої
на новому причалі
на сувої доріг
причаївся едем
пролягла магістраль
на гранітні
скрижалі
віддалась
відбулась
наче цвіт хризантем
розсипається світ
із гірського кришталю
Якщо загалом, то досить гарний і врівноважений текст без явних ляпів.
ВідповістиВидалитиМені особисто тут не вистачає пробілу між "відбулась" і "наче цвіт хризантем".
І - надто вгадуваний настрій вірша. Це від великої кількості дієслів майбутнього часу, які ти часто вживаєш зі сполучником "і". Нмсд, це створює трохи зайву піднесеність.
А так - добре.
тут важлива інтонація прочитання, натрапив на неї десь з друго чи третього разу, а тоді все стає на місце) гарно)
ВідповістиВидалититихо
ВідповістиВидалитибринливо
сподобалось
мелодія мені подобається )
ВідповістиВидалитиГарно.
ВідповістиВидалитиЯ би пошукала якийсь замінник до "печери", ні?
оце й він, геній, брільянт у пилюзі, скромний хлопець
ВідповістиВидалитиіз цілковито народним поетичним ніком...
салем алейкум, Олександре Пушко
будьте як в мене вдома, принаймні, якщо не всюди
то на моїх разгільдяйських сторінках гуральні
*долоні човником, уклінно
С*
Спокійно і виважено без претензій - душа відпочиває)
ВідповістиВидалити