За сотні миль від нашої гавані
небо п’ють горлиці,
впіймалися у ятері світлин
осінні тіні.
На гобелені сонячних тонів
одцвів хрещатий звіробій.
Пливе на пошуки нових світів
стожар самотник_китобій.
Глибшає самотканий дзвін
вітрів черлених.
На відстані семи морів од мене –
хвилюючі травинки твоїх вій.
- - -
* Горшунова Т. "Птица"
За декілька секунд від мене –
ВідповістиВидалитихвилюючі травинки вій.
Гарно!)
дяка)
Видалититепер усе зрозуміло...
Видалитиа ми китобія - у грінпіс :о)
ВідповістиВидалитита він сам кого хоч у гінпіс:)
Видалитиспочатку прочитала "за декілька секунд від мене" у значенні часової відстані
ВідповістиВидалитиудруге прочитала як "за [=через] декілька секунд від мене [залишаться]"
стало ще цікавіше
коли вже станеться оте цікавіше - то не залишиться нічого, а вій тим більше)
Видалити"ти залишив мені кліпання вій
Видалитиперед безоднями, де були очі"
а де той самий орнамент_момент,
Видалитиколи ваші обличчя так близько,
і тіні_вії лоскочуть щічку?))
в тому, що я навела, нема - або був давно і неправда
Видалитиа от у Вашому вірші - навіть із моїм другим сприйняттям ("за [=через] декілька секунд від мене [залишаться]") - є
і то неважливо, в минулому чи якому там ще ))
та я зрозуміла, про що ви.
Видалитидійсно (отой фрагмент),
якщо замінити за//через -
сміхота:)
ну але хіба це не поетично?
Видалитиавжеж ))
Видалитито було страшно. чи страшно смішно.
Видалитимоя поетичність накивала п"ятами)
се ієрогліф, о Ши ТерЦино :-)
ВідповістиВидалитиказковий, походний, оберіговий...
та щось так захотілося
Видалитинеба - яскравого, літнього
гаваней - скелясто-смарагдових
духмянощів - літніх, житніх
кольорів - стожарових, білоналивних
- - -
корочє кажучи - яскравого тепла))
це видать міжсезоння знову, протяги
Видалитивай, хочу на "гобелені сонячних тонів" полежати біля моря )
ВідповістиВидалитипрогноз погоди - усе буде - сонячно:)
ВідповістиВидалитиякась невловима японскість в цьому є.
ВідповістиВидалитинапевно, відтінок неба. дякую.
Видалити