Анничка Королишин.Перезавантаження.

                                                                                                              
Замкни вуста.
Прикрий на хвилю очі.
Вслухайся глибше.
Що в тобі бринить?
Спинися.
Стань.
Розглянься.
Серед ночі
до світла тихого загомони -
не словом,ні, -
життям твоїм,небого,
промов.
Живої попроси води.
Поринь в молитву.
А тоді - в дорогу.
Ген,кличе доля.
Не барися.
Йди!