Коли я прочитав це, Астрід Ліндгрен для мене поблякла і непоправно зів'яла, а разом з нею і Толкієн, і все заразом фентезі, яке коли-небудь було, або буде написане.
Отже, Лілія Ніколаєнко і її твір "Лицар зоряного часу":
http://maysterni.com/publication.php?id=84307
о дааа, шедевральний текст. просто знахідка!!!!
ВідповістиВидалитита ти просто злобно заздриш!
ВідповістиВидалититак а я про шо й кажу. розкусила, тож мені)
ВидалитиТю... Щоб ти мені здоровий був :)
ВідповістиВидалитиОце не мала на що угробити 15 хвилин перед сном. Мені ж тепер той "труслявий" заєць снитися буде...
Завідуй молча! ;))
харашо))) буду...)
Видалитинагадало мені "якийсь-там вальс" Наталки Шевченко, книжку, яку мені настійливо рекомендували на Петрівці і одну з дуже небагатьох, які я так і не змогла дочитати...
ВідповістиВидалити)))
ВідповістиВидалитиХтось із мудрих казав: "Де не діє слово, там не подіє і палиця". Знаючи ставлення авторки цього "фентезійного" опусу до критики...
ВідповістиВидалити