Цієї осені не буде карнавалу: ти втомилася одягати маски.
Зрештою, позолота, як і фальш, скінченна.
Буде теплий вовняний шалик,
що цілком перекреслить витончений силует
експресивної і екзальтованої кавоманки
(і дрібку цинамону, проше пана… так складно чомусь знайти власне цинамон,
а не корицю у Львові).
І смаглявих гондольєрів з палкими поглядами теж не буде, навіть як варіанту втечі з депресії.
Краще хай буде депресія – абсолютна і всепоглинаюча.
Раз в житті потрібно пережити осінь істинно.
Дівчино, навчися врешті контролювати себе:
ці перепади реготу і сліз такі недоречні на тлі гречної галицької ментальності.
Надто багато себе страчено на випадкові романи,
які метастазно жерли час_що_не_повертається.
Дівчино, чи ж тобі мало, що стоїш на обліку у маммолога?!
А, може, власне тому… тобі завжди мало… неба!
І ти вкотре летиш сторчголов крізь усі пори року.
Де ж той рятівний вовняний шалик,
що має перетворити панну на непомітну сіру мишку…
От біда – він став діадемою…
Отже – карнавалу бути!
13.10.12
Зрештою, позолота, як і фальш, скінченна.
Буде теплий вовняний шалик,
що цілком перекреслить витончений силует
експресивної і екзальтованої кавоманки
(і дрібку цинамону, проше пана… так складно чомусь знайти власне цинамон,
а не корицю у Львові).
І смаглявих гондольєрів з палкими поглядами теж не буде, навіть як варіанту втечі з депресії.
Краще хай буде депресія – абсолютна і всепоглинаюча.
Раз в житті потрібно пережити осінь істинно.
Дівчино, навчися врешті контролювати себе:
ці перепади реготу і сліз такі недоречні на тлі гречної галицької ментальності.
Надто багато себе страчено на випадкові романи,
які метастазно жерли час_що_не_повертається.
Дівчино, чи ж тобі мало, що стоїш на обліку у маммолога?!
А, може, власне тому… тобі завжди мало… неба!
І ти вкотре летиш сторчголов крізь усі пори року.
Де ж той рятівний вовняний шалик,
що має перетворити панну на непомітну сіру мишку…
От біда – він став діадемою…
Отже – карнавалу бути!
13.10.12
маммолог - это печально...
ВідповістиВидалитине спасает последний рядок,нет..на фоне дисплазии ментальности..
осень - время верлибров..
"А, може, власне тому… тобі завжди мало… неба!
І ти вкотре летиш сторчголов крізь усі пори року." - вот это понравилось
тішуся) рада бачити на своїй сторінці)
ВидалитиРуді, в мітках все вірно? Це подвійне авторство чи як?
ВідповістиВидалития виправила, єслі шо )
Видалитинє, то подвійне творєніє - малюнок + вершик)) я просто шота ше в навігації не надто, мабуть, вправна... дяка, Чорік)
ВидалитиА карнавалу - бути! Навіть сумнівів немає жодних )
ВідповістиВидалития теж хочу у це вірити. Руді!!!
Видалити;) цьом, Ната)
Видалитита вже почався... не можу я без карнавалів, дівчонкі))) проти природи не попрьош)))
ВідповістиВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитивідчайдушно...
ВідповістиВидалититакий був емоційний стан)
Видалитихай живуть вільні вірші! :))) за наш карнавал, Золотоволоско!
ВідповістиВидалитита, Олюнь, за нас))
ВидалитиГарно, Оксано)
ВідповістиВидалитиОто хіба що про небо надто вже затягано
погоджуюсь) але життя взагалі повторювальне у своїх віражах)
Видалитикар-НАВАЛЬНО!
ВідповістиВидалитиах-ХА!
Видалитиу Львові як не дивно, насправді часто складно багато чого знайти
ВідповістиВидалитизате там можна знайти кого завгодно
ось тільки чи на щастя, то є питання..
зворушливий цей текст, понад усе, хоч багато моментів файних
інакших також
раді вітання на гуральні, Оксанко
:-)
хороша тусовка, приємно приєднатися)
Видалити