Мирослав Лаюк. цей схід

у моїх руках в’яне трава
у моєму роті сохне вода
обсипаються птахи з дерев
клямки іржавіють

я не спав цю ніч
бо якби заснув – спав би сотню літ –
так мені сказав
бомж біля метро

хмари мчать на схід
коні мчать на схід
ріки мчать на схід
перед сходом сонця
та чи буде схід

у моїх руках в’яне трава
у моєму роті сохне вода
у моїй голові світова війна
а ти як та стіна що їй байдужі слова
припиняй цей цирк –
напиши роман винеси сміття
випади з вікна