…Бо корінь отруйний, бо корінь живий…
Нема оберегу і берег запався.
Пропаща душа заблукала в міжчассі,
Приваблена реготом п’яних повій.
На небі зловісно кривавиться місяць,
Він спільник, розбійник, наложник і кат.
Повішений хрипом і сім’ям стікав,
А корінь у зав’язь химерно мостився.
Вузлами морськими їй коси в’яжи:
Ця жінка болюча, як ранішня тиша.
Набавишся – викинь, наситишся – знищ, бо
Вона надто щира у лісі чужім.
У сукні так душно, у сукні так тісно,
Хай північ остудить затруєну кров.
Шукай мандрагору, співай молитов
Допоки ще темінь шепоче зловісно.
Паліччя крізь груди у сон проросте,
Бо вже відболіло, бо вже відбіліло,
Отрута синців заціловує тіло
І живить собою стебло золоте.
Роздряпуй до рани невтрачений сором,
Браслет на зап’ясті випалює слід.
Про щастя ні слова, і пальці, мов лід.
Надія сконає під крик мандрагори.
06.10.12
у таких натягнутих віршах, густо-емоційних, шалених, як постріл, дуже важлива спіймана і скручена по руках-ногах мить. щоб читач дочитав і впав із нею поряд, теж скручений образом і емоцією. а тоді щоб йому ще кілька днів боліло і пекло. тому, нмд, як би сильно і багато всього не хотілося сказати, важливо вчасно зупинитися, не розбавити градус, не послабити мотузки. нмд, лише нмд.
ВідповістиВидалитиє в мене така фішка - або замало, або забагато) а нмсд завжди є нмсд, але в в цьому власне і вся цінність, бо лише так і можна знайти шукане... якщо пощастить)
Видалитидяка, Нікусь)
ого, який місяць.
ВідповістиВидалити"А корінь у зав’язь химерно мостився" -
трансцендентна територія мандрагори.
езотерика)
Видалитипристрастно-детально, хоч не обов*язково візуально
ВідповістиВидалитискоріше техніка чуттів, як у сновидінні
а воно так і писалось - сомнамбулічно
Видалитиу хаосу своя гармонія...
ВідповістиВидалитивсе прагне до своїх начал...
return to paradise...)
ВидалитиЕмоція тут темна і густа, якась надривна і тужна. Часопростір же її існування у Вас вийшов, як на мене, хаотичним і суперечливим. не даватиму цьому оцінки, бо й сама гаразд не знаю, добре це чи погано. Концентрація цього варива таки зашкальна.
ВідповістиВидалититак, часи подій чогось тут живуть самостійно і зв"язані лише запаленою підсвідомою уявою автора) мабуть, це таки гандж, але чогось воно отак наварилося... і чогось воно мені імпонує... до кращого варіанту)
Видалитидякую за відгук - приємно від Вас)
Дадада,пам’ятаю цю хитру рослинку ) але про натяки - ні слова.
ВідповістиВидалитиякі натяки, Люб?)) фсьо жізнєнно і прозрачьно))
Видалитимоторошнувато
ВідповістиВидалититаки да)
ВидалитиПідвісили місяця - от попав, сердега.. Тепер точно - ні слова про щастя..
ВідповістиВидалити... бо нема чого підглядати))
Видалитигусто. і красіііііво.
ВідповістиВидалитикраснєю от удовольствія)
Видалити