Орко Ярош. Лютий

крапля крові на дверцях шафи

схожа на жолудь що ледве вижив під снігом

крапля крові схожа на сірник

у пальцях теслі

що свистить і майструє мені рідню

чуєш я щез би

я щез би

скло ковтає мою п’ятірню

і я більше не дихаю

я припасовую сосни

одну до одної на піску

боюся дихати на екран

де тато веде мене купатись

біля ніг

у мішку

пручається спіймана злива

боже чуєш я щез би

я щез би

моя рідня у червоних бинтах

у мерзлих грунтах

пише мені листа

боже

а де листоноша?..........