понеділок, 19 листопада 2012 р.

Олександр Блотнер. Я біля акації стою


Я біля акації стою,
надихатись не можу,
а ти десь там в раю
запарюєш в чай рожу

стою не пам'ятаючи себе,
ні тут, ні там — посередині.
не перший рік мене несе
по цій невідомій країні

і вже вернувся на поріг,
стояв заслуханий, я, співом,
здавалось вишнею пах пиріг,
заходь мандрівний сміло.

і крок зробив я уперед,
замок лиш дзвякнув тихо.
і що? Навколо очерет,
а птах зайшовся сміхом...
...
а ти десь там, в раю
чаруєш тихо своїм світом,
я ж біля акації стою,
не вернусь я цим літом

59 коментарів:

  1. ой! заслухавшийся - ви впевнені? :о)
    та й дзвякають без апострофа...

    о! той чай з рожами...

    ВідповістиВидалити
  2. а ти десь там в раю
    запарюєш в чай рожу - або я не зрозуміла надскладної
    метафори, або... скоріше - друге...

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. рай, як єдине місце куди хочеться попасти душі, тобто місце де і є те до якої йде звернення, і яка справді робить чай з рожі)

      Видалити
    2. http://litera-guru.blogspot.com/2012/11/blog-post_8531.html

      пункт 4

      Видалити
    3. дякую, перечитаю. а коли коментатор каже що не зрозумів, то пояснити не можна?

      Видалити
    4. все можна пояснити. але чи прийме коментатор ваші пояснення - хтозна. бо текст - це річ, замкнута на собі.

      Видалити
    5. Олександре, ви остаточно заплутали...
      "де і є те до якої йде звернення" - може ТА, до якої...? А то аж страшно уявляти по вашій відповіді хто ж у тому раю...

      "трохи" не в'яжеться описане з реальністю у вас:
      ЛГ повернувся на поріг (а значить - поріг якоїсь будівлі), і в тій будівлі (в тому домі скоріш за все) пах вишнями пиріг... а далі по тексту - ЛГ просять зайти, ще далі - ЛГ ступає крок вперед (себто заходить в хату) і... що ж він бачить? - Очерет та птах. Звідки вони там взялися, це ж не озеро... Та й до чого тут вони - не розумію, на жаль. Можливо, це якийсь ваш образ, може він і справді гарний, але як на мене - то він явно не розкритий до кінця.

      Ну і про розділові знаки... Ви, певно, познущались із читачів? Спочатку вони є, а у третій строфі взагалі пропали...
      Мо в рай попали? :)

      Видалити
    6. дякую, трошки по розділяв)

      Видалити
    7. та не трошки, а навіть занадто...
      "порозділяв" разом пишеться ;)

      П.С. Не довіряйте на 100% автоматичній корекції слів у браузері...

      Видалити
  3. все тут ясно
    заварює чай, кидає туди квіти рожі

    а мені ще із такого їстівного сподобалося "стояв заслухавшийся с півом" (саме так мені читається, і ніяк більше)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Нє нє, то вам просто пива захотілося)
      і заслухатись чогось (з бутилкою у руках, звісно ж)

      Видалити
    2. еммммм... Ви мене спалили ))

      якщо серйозно, то ефект присутности пива створює, мабуть, отой дієприкметник "заслухавшийся"

      Видалити
    3. бррррррр....
      мене аж коробить від цього слова, не нада його писати лишній раз :)

      пропоную автору замінити на "заслуханий". а от у що і як - то вже теж йому вирішувати :)

      Видалити
    4. угу, заслуханий у співи, фореґзампл

      Видалити
  4. думаєте так звучатиме краще:
    "і вже вернувся на поріг,
    стояв заслуханий, я, співом,"

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. заслуханий у що, а не чим
      http://sum.in.ua/s/zaslukhanyj
      до того ж - дієприкметник слід виділити комами
      а для чого виділяти комами "я" - то загадка

      Видалити
  5. рожу в чай - це жистоко, тимбільше що рожею не тільки морду називають

    ВідповістиВидалити
  6. ружу, троянду - але не рожу, вибачте

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую, та "рожа" варіант, який вживається так само як і "ружа"
      приклад, http://abetka.ukrlife.org/chorna_kazky.htm

      Видалити
    2. ще маленький приклад дозволю собі, http://proridne.net/mythology/myth/%D0%A0%D0%BE%D0%B6%D0%B0-%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%B4%D0%B0.html

      Видалити
    3. Варіант "рожа" дійсно є. Це я знаю достеменно. Єдина проблема: саме цей варіант якраз і провокує до різночитань.

      Видалити
  7. існує також і медичний термін :)

    ну, а навіть якщо не звертати уваги на цю багатозначність, то

    "запарюєш_в_чай_рожу"

    в цьому рядку аж у трьох місцях співпадіння приголосних між словами, п’ять приголосних. це занадто навіть для вірша російською.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. чесно, навіть не задумувався над кількістю приголосних, це якесь правило ? (питання дилетанта)

      Видалити
    2. Ні, це тільки питання милозвучності тексту. Але важливе питання.

      Видалити
    3. ))) зрозумів, тобто питання смаку)

      Видалити
    4. Не думаю, що це питання смаку. Милозвучність - це орфоепія. Поцікавтесь при нагоді.

      Видалити
  8. Олександре, уникайте закритих складів наскільки це можливо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую!) постараюсь, за можливістю)

      Видалити
    2. для поезії милозвучність - найважливіша

      Видалити
    3. нууу, кому як
      Маяковському мабуть ні ))
      і Стусу мабуть теж ні ))
      і Франкові ))
      і Антоничу ))
      відчування того, що таке поезія, - то взагалі дуже індивідуальне відчування

      але що мене дивує: вірш розхристаний, у вірша немає ані чіткої настроєвої лінії (хоч із розвитком, хоч уже й без), ані вгадуваного сюжету; із вірша стирчать в усі боки поролон, тирса і залізяччя, як із погано зшитої-склепаної іграшки; алогічність; непричесаність; ябияковість - а Ви про горезвісні збіги приголосних!!
      чи то (виявляється!) є люди, для яких направду отак аж важлива милозвучність, чи то у Вас такі сталеві нерви ))

      Видалити
    4. Відано, я почала "рожею", продовжила збігом приголосних, і не факт, що цим би закінчилося (залежно від стану автора). тимбільше, що ввічлива людина завжди лишить шматочок друзям :)

      Видалити
    5. настрєва лінія?.. так, а це що саме ви маєте на увазі?)

      Видалити
    6. Ірині: а, ну це правильно ))
      тільки ж цю рожу милозвучністю не врятуєш, анфоченетлі

      Олександрові: вірш страшно розкошланий. неможливо здогадатися, який настрій хотів передати автор (тобто, можливо, але то вже заслуга читача та його уяви). чи то він їй заздрить, що вона в якомусь там раю (хоч би натяк, до речі, що то за рай) зі своєю рожею, чи то він сумує; який очерет, який замок, який пиріг? що воно все таке? кто всє еті люді?!
      кожен об'єкт сам по собі викликає купу окремих асоціацій, але в одне вони не складаються загальним полотном вірша
      брухт коротше, не пазл
      немає свого духу у цього вірша, вірш-франкенштейн
      ну не знаю, як ще пояснити

      Видалити
    7. Відані: зараз певно адміністрація почне сварити...) чай, рожа, вишневий пиріг, тепло дому, того раю, до якого прагне персонаж, з якого він вигнаний, в який хоче повернутись, і от вже майже стоїть на порозі того раю, і вмить знаходиться десь на болотах, поміж очеретів... не вернутись йому... та видно виконання з мого боку було не на висоті, якщо цей образ не прочитався

      Видалити
  9. http://www.trypillia.narod.ru/articles/mylint.htm

    ВідповістиВидалити
  10. Не слухайте нікого, Олександре! Цей вірш - прекрасний зразок інтимної лірики. Вабить і зворушує серце! Пишіть!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую, на доброму слові)

      Видалити
    2. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
    3. Лірики? Та ще й інтимної??? Де-е-е-е-е-е?
      Невже тут усі такі безсердечні, незадоволені та далекі від інтимного життя люди, що навіть і не побачили?

      *сидить в шокє і думає: гдє же інтім?*

      Видалити
    4. Мабуть, треба просто мати душу, щоб побачити.

      Видалити
    5. В'ячеслав, не все інтимне є сексом) так що не шукайте "інтіма")

      Видалити
    6. Договорюйте. У мене знайдуться аргументи для дискусії з вами. Я філолог.

      Видалити
    7. to Олександр:
      я з вами цілком згоден! але ж ... я й не писав про секс! ви ж самі стверджуєте, що не все інтимне є сексом... чому ж тоді думаєте, що я мав на увазі секс?

      to Аліна:
      Я більш ніж ясно висловився, тим більше - для філолога :)

      Видалити
    8. Складаєте зброю? Добре! Розмову закінчено.

      Видалити
    9. В'ячеслав: це певно через оту ремарку... так я її зрозумів) як я не правий, то уточніть, будь ласка, що саме ви вкладали у поняття інтимності, і що не є у вірші) дякую)

      Видалити
    10. еммммм.... наразі Аліна сказала, що вірш ваш - прекрасний зразок інтимної лірики. особисто я її тут не побачив. зовсім. от і запитав: Дееее??? На що пані Аліна відповіла, що для розуміння цього потрібна душа.

      Ви самі як вважаеєте: ваш вірш інтимний? Як ні - то ні. Як так - то де саме?

      Видалити
    11. під ремаркою, я розумію саме ремарку *сидить в шокє і думає: гдє же інтім?*
      у вірші сексу немає, в ньому дуже особисте відношення, емоції, що певно можна назвати інтимним
      сподіваюсь я відповів) проте ви так і не сказали, що ви вкладаєте у поняття інтимної... проте симпатично запропонували мені дати відповідь на своє власне запитання)

      Видалити
    12. ну шо ж ви, Олександре, як баба (вибачайте коли шо)

      питання я вам задав пряме та конкретне, і аж ніяк не симпатично. і це цілком логічно - задавати питання іншим (в даному разі вам) і чекати на них відповідь, ні? якби сам себе запитав - сам і відповів би, повірте.

      я ж у поняття інтимності вкладаю речі, які є трепетними, тонкими у сприйнятті, гарними, тендітними, пристрасними, потаємними, камерними, надривними, надособистісними, надтривожними і ще багато над над над над, та багато чого іншого.

      і жодного з цього у вашому творі я не побачив.

      тому й запитав

      звиняйте, якщо ваш вірш дуже інтимний, а ми його так розкритикували...

      Видалити
    13. не дуже розумію до чого тут Ваше порівняння?
      я вам поставив запитання. ви не відповіли, а запропонували відповісти мені, що є таким собі передьоргуванням. і це справді не симпатично, вибачте мою іронію) те що вам вірш не сподобався, я зрозумів. і дивно було б, щоб людина, якій щось не подобається, бачила щось над над над. та тут ми вже входимо в іншу дискусію. яка не має змісту) ще раз дякую, за критику, серед коментарів вона справді була. не всюди, але була)

      Видалити
  11. Олександре, вірш дуже слабкий. Соррі.
    І не ведіться на розмови про душу, бо це не що інше, як "вброс на вентилятор".

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. вибачатись немає за що) ви ж не зі зла) я так думаю)
      хоча "рожа" кількість приголосних, для мене дещо дивні закиди. слабка сюжетність, хм він задумувався як такий собі етюд, суто емоційний. от те "заслухавшийся" мене теж гризло і різало вухо... ) не знав як вийти) тож дякую за допомогу, цей варіант мені подобається більше.

      Видалити
    2. погугліть "збіг приголосних", багато інфи знайдете.

      Видалити
    3. так, Ірино, дякую! я зрозумів, що ви хотіли сказати) та якщо керуватись суто цим правилом інший мій вірш просто безнадійний, шарф барв ))

      Видалити
    4. отож

      у російській поезії теж негативно ставляться до збігу приголосних, але технічно російська відрізняється.
      в українській же - навпаки. проаналізуйте українську поезію, народні пісні...
      загалом, такі самі правила щодо відкритих складів існують і в пісенній ліриці

      Видалити
    5. та моя мета була не у пісенності, чи наслідуванні російської поезії)

      Видалити
    6. Олександре, просто ознайомтеся з цією статтею

      http://www.trypillia.narod.ru/articles/mylint.htm

      та погугліть "збіг приголосних", Вам це знадобиться. А особисто до Вас я не маю жодних претензій.

      Видалити
    7. сиджу читаю)) аналогічно, особисто до Вас не маю жодних зауважень)

      Видалити