забідкалася осінь при грушках
залишених на зиму догнивати –
пора б іти
а ноги мов із вати
злітають оси з ліктів корчуватих
і перші клапті снігу з кожушка
хода її понура і важка
за нею курять ладаном багаття
а їй залишилося зовсім небагато:
приспати ос
тепло нагнати в хату
відголосити листя сорокате
і вимолити відпусти стежкам
Нічого собі "небагато"! Та осінь і так ледве шкандибає, а ти їй ще стільки роботи загадала ;)
ВідповістиВидалитиА я на сусідську яблуню дивлюся і слиною давлюся - вся в яблуках стоїть... Сусідоньки їх зроду не обривали, а вона, як дурна, щороку родить. Їм би, мабуть, ковбасне дерево більше підійшло :))
))
Видалити...або єврикове))
за такого жалю і сповіді - повний відпуст :о)
ВідповістиВидалитистарається, сердешна...)
Видалититака вдала персоніфікація.
ВідповістиВидалитидякую :-)
ВидалитиДуже гарний вірш. Тільки оті "вІдпусти" не прочитуються з першого разу...
ВідповістиВидалитидяка, Сергію.
Видалититак, незвикле слово)
хороша така у тебе осінь...
ВідповістиВидалитидякую)
Видалититеплий і щирий текст.
ВідповістиВидалитидякую.
Видалитидуже дуже дуже подобається цей віршик
ВідповістиВидалитипереносить мене у дитячий світ, коли я читала книжку про Озивайка ))
:-) дякую
Видалитида, гарно-гарно.
ВідповістиВидалититільки "відпусти" якось дивно звучить поруч із "стежкам".
може, "відпустіть": щоб множина була і там, і там?
дяка.
Видалитимені нормально звучить. але подумаю)
о, листя сорокате - супер :)) такі гарні слова,
ВідповістиВидалитиправда, ос трохи шкода.
дякую :-)
Видалитичому шкода? це тільки до весни))
корчуваті лікті...
ВідповістиВидалити! а завершальні штрихи - гарно.
- - -
:)
:-))дякую
ВидалитиЩодо відпустів - все ок: відпуст (прощення гріха) стежці, отож, стежкам - вІдпусти. Нд, не варто шукати замінника
ВідповістиВидалитидякую, Свєт, не буду міняти, мені воно теж подобається :-)
ВідповістиВидалити"сорокате листя"!
ВідповістиВидалити