Я виходжу з хати
на світанні -
в небі ледь
здіймається зоря.
Місяченька
промені останні
плинуть за
городи, де буряк.
Йду я від
колодязя до хвіртки,
виглядаю на
далекий шлях:
та мабуть,
миленький, іще спиш ти
і мене голубиш у
руках.
Пальцями торкаю
свої груди
і горю в
незвіданій жазі!
Поцілунки я твої
усюди
бачу в
передранішній красі…
Я блукаю наче
непритомна…
Згадую тебе я
знов і знов…
Не віддам тебе
уже нікому –
ти моя надія і
любов!..
йой
ВідповістиВидалитив голові закрутилося "18 мне уже"
Я дуже за вас рада! Хай і далі крутиться цей зразок низьких жанрів у музиці у вашій голові!
ВидалитиА мені - творити...
а мнє лєтать... а мнє лєтать... :)
ВидалитиЛітайте! Вам буде корисно, як я бачу!
Видалитиа шо - вірш хороший. інтимний.
ВідповістиВидалитишо ше хіба нада
Отож. І я теж думаю, що висловилась досить тепло, проникливо й інтимно. Дякую за розуміння моєї поезії!
ВидалитиНавіть і не знаю, що вам відповісти. Чесно
ВидалитиМені не обов'язково відповідати щось. В даному випадку все надто очевидно, аби його обговорювати.
ВидалитиВ даному випадку я з вами згоден, Аліно.
ВидалитиОблишмо обговорення.
Порозумілися!
Видалитимені подобається це відчуття ніжності в вірші)
ВідповістиВидалитиДякую, Олександре! Ви також пишете дуже тепло і ніжно. Гадаю, що ми з вами порозуміємось.
Видалитиой!
ВідповістиВидалитив жазі только дєвушкі :о)
ну і буряк такий не нуднуватий :о)
Дякую, що буряк не нуднуватий. Дуже рада!
ВидалитиЙду я від колодязя до хвіртки,
ВідповістиВидалитивиглядаю на далекий шлях:
та мабуть, миленький, іще спиш ти
і мене голубиш у руках.
(задумливо) доказ існування астрального тіла?
Поясніть, будь ласка, ваше запитання.
Видалитивона вже йде до хвіртки, а він іі ще й досі голубить
ВідповістиВидалитиВи самі не бачите, про що мова? Лірична героїня йде до хвіртки. В цей час її коханий спить і, ймовірно, голубить ліричну героїню в своїх снах. Що тут неясно? Для культурної людини - все більш, ніж вичерпно.
Видалитиніпонімаю, чому тоді "в руках", а не "уві снах"?
ВидалитиА коли людина спить, то хіба не очевидно, що вона перебуває в сні???
ВидалитиДаруйте, що втручаюсь, але яке відношення в даному контексті має культура до сприйняття твору? Який тут зв'язок?
ВидалитиМи ж з вами вже, здається, закінчили говорити. Але я відповім, хоч ви й вискочили, даруйте, як Пилип з конопель - культурна людина, освічена людина як правило здатна читати і розуміти художній текст.
ВидалитиОт халепа :(
Видалити*Пішов підвищувати культурний рівень...*
Саме це й потрібно було зробити з самого початку.
ВидалитиТак-так. Шкода, що не моя квола думка не спромоглася до цього раніше. Авжеж. Іду.
ВидалитиА знаєте, я тут усвідомив, що на даному ресурсі ще багато таких, як я. Я то зрозумів, що мені робити, а от інші - навряд.
Треба діяти. Пропоную вам створити пост, в якому просто та доступно можна було би прочитати про те, що для розуміння художніх творів потрібно бути культурною та освіченою людиною. Надіюсь, що інші тоді прочитають і теж задумаються.
Таким чином ми зможемо підняти культурний рівень авторів...
Що скажете?
Завчасно дякую.
П.С.: Надіюсь на вас.
"Пропоную вам створити пост, в якому просто та доступно можна було би прочитати про те, що для розуміння художніх творів потрібно бути культурною та освіченою людиною."
ВидалитиЦе й так зрозуміло усім, крім вас. Це апріорі. Займіться самоосвітою нарешті.
Зуб даю, - я тут такий не один. Не вірите - створіть пост і переконаєтесь :)
ВидалитиМені це непотрібно. Це потрібно вам. Уперед!
ВидалитиТа я ще ж не підняв свій рівень...
ВидалитиМене ніхто й не послухає, та й не вийде мені так доступно пояснити, як ви
Чого ви до мене присікалися?!!
ВидалитиЯ все вам сказала!
Та що ж тут незрозумілого? -
ВидалитиСподобались ви мені!!!
Розчарую вас. Ви мені не сподобались.
ВидалитиТа ви ж так і серце мені розіб'єте!!!
ВидалитиЯ вже від вашої нав'язливості стомилася і пішла зошити перевіряти. Па-па!
ВидалитиА я таки наполегливий козак! Ай да наполегливий!
ВидалитиВчителько мояяяяяя, зоре світоваааааааа,
де тебе знайтииииииии.... та-та-та-та-та))
Хай щастить!
Пишіть ще!
о цей драйв, Аліно!!
ВідповістиВидалитинезабутньо
знаєте, хотів давно сказати
Ви - навіть не суперзірка,
Ви - супермегазірка..
захоплено і чемно кланяється, дякує, зникає
Дякую. Нарешті дочекалася коментаря, достойного мене.
ВидалитиГеніаяльно!!!!
ВідповістиВидалитиДякую, Софіє, що поцінували!
ВидалитиЯ блукаю наче непритомна - дякую, Аліночка, голубонька ви наша, тепер буду знати, що непритомні можуть блукати )
ВідповістиВидалитиПізнувато взнали. Але краще пізно, ніж ніколи!
ВидалитиПізнувато написали. От якби раніше...
Видалития виходжу з хати на світанні
ВідповістиВидалитив шортах на високих каблуках - о Аліно! божественна...
ваш вірш - зразок вискої ліричної напруги, яка майстерно схована між невибагливих поетичних рядків.
ВідповістиВидалития поціновувач вашої впевненості.
коли поет не сумнівається у своїх рядках, його вустами глаголить істина.
"выхожу один я на дорогу,
в шортах на высоких каблуках..."
в мене перехопило подих. але з вашим віршем це не пов'язано.
Білий трактор дир-дир-дир.
ВідповістиВидалитиВ ньому - лицар-бригадир
:-)