Не тринадцять. Вже майже тридцять.
І ти десь там, ген-ген!
Мої пальці. Твоя правиця.
I want to hold your hand.
Стигне кава. Холодний ранок
Немов життя твоє.
Затяглися болючі рани.
She loves you, yeah, yeah, yeah!
Затяглося туманом місто.
Набряклий небозвід.
Облітає з любові листя.
But love is all you need.
Кілька спогадів та ілюзій —
Це все, що маєш сам.
Береже діаманти Люсі
And here comes the Sun.
Не тринадцять — яка різниця!
Не промовляй імен!
Мої пальці. Твоя правиця.
I want to hold your hand.
01.10.2012
Загалом цікава структура і рядки з пісні рефренно звучать. Але от хотілося б ще більшої стрункості:
ВідповістиВидалити1. І ти десь там, ген-ген! - забагато коротких слів створюють ефект розсіювання думки і образу, як на мене;
2.Ритм складний, вже хотіла написати: "але дотримано його добре" - коли ж оце побачила:
"НабряклИй небозвід"; "Не промОвляй імен!"((( ах і ох....
3. хотілося б свіжіших епітетів, аніж відомі й передбачувані "холодний" до "ранок", "болючі" до "рани"...
4. "небозвід" - далеко не найкраще слово із відповідного синонімічного гнізда, виберіть щось краще, пліз :)
Світлано, ритм тут непростий справді, але наголоси я не ґвалтувала: http://www.youtube.com/watch?v=5V3NqOk8OJY
ВідповістиВидалитиЕфект розсіювання — навіть добре, те що треба! цілком відповідає настрою та ідеї, бо ти навіть не стільки десь в конкретному місці, а саме розсіяний в часі, просторі, в думках і спогадах, недосяжний:)
Епітети — згодна, варто подумати. Може, шось насниться:)
А набряклий небозвід мені як раз подобається, такий важкий, низький, от-от ляже прямо на голову, аж тисне. Власне, це мені і потрібно.
цікаве прочитання бітлових рефренів у власній мелодії
ВідповістиВидалитиand here comes the Sun King)
everybody's happy........
C*