це вже вище повітря а значить не буде боліти
це приходить щоночі найперша з неторканих жон
на безсмертнику й листі осики настояти світло
ще з-за ірію хмари ще гусне і бродить сльота
недозрілою брагою знати втонути б упитись
та стомився вже кінь проминувши усі болота
бʼє у ковані двері твоєї знемоги копитом
порцеляновий хлопчику дихай за стінами тьма
гострить місячним світлом кастети мара вирлоока
йде найперша із жон крізь югу і пітьму і туман
і стримить у руці наче цвях твій упійманий спокій.
Чогось згадалася та історія про царя Шахрияра, якого змогла зупинити Шехерезада :))
ВідповістиВидалитикрасивий вірш-містерія.
та хтозна))) цікаві асоціації) дякую, Олю!
Видалитизгодна з Олею щодо краси і містерії.
ВідповістиВидалититільки тут "недозрілою брагою знати втонути б упитись" - накопичення інфінітивів заважає зрозуміти зміст. імхо.
це все через відсутність розділових знаків, згодна (((
Видалити"і стримить у руці наче цвях твій упійманий спокій" - як пророче передбачення, або те, що збулось.
ВідповістиВидалитидесь так... десь так...
Видалитисхідні мотиви у поєднанні з нашою ментальністю завжди такі зворушливі...
ВідповістиВидалитиі фінал чудовий.
дякую:о)
да, щось там на колективному національному підсвідомому таке записалося, дякюую :)
ВидалитиСпокій не може стриміти, наче цвях. Це нонсенс! Працюйте над словом, мила Світлано.
ВідповістиВидалитиПідлабузнювання - далеко не найкращий спосіб здобути мою прихильність, мила Світлано. Давид - не єдиний, хто захоплювався мною в ті ясні і шалені роки. І не єдиний, повз кого я байдужо пройшла.
Видалитио яка ви жорстока, Аліно, яка же жорстока...
ВидалитиА Давид, щоб ви знали, так Вас і не розлюбив. Ми оце бачилися з ним на зустрічі випускників. то все про вас питав: чи не бачили, чи не чули... де моя Аліночка літає.
А я ж не знала, що ви така зла, та й пожаліла бідного хлопця і промовчала, і не казала про ваші шури-мури з ким-попало....
А треба було сказати, що немає вже тої Аліночки, давно нема.... Роздала себе Аліночка прохачам, до крихти роздала... і озлобилася
Оце так літературний ресурс...
ВидалитиМоже, ви ще до мене додому прийдете та заглянете в кошика з брудною білизною?
Що й казати, культурою за кілометри несе.
Не сподівалася. От од вас - не сподівалася.
а до чого тут літературний ресурс?
Видалитице моя особиста думка і я знаю, про що кажу. за кожне слово відповісти можу....
а люди - непередбачувані істоти, погодьтеся.
я от од вас грубощів теж не чекала.
Ніжно, по-сестринськи попросилася в учні, а ви мене як відшили?
так що - як постелиш - так і виспишся...
взагалі це правило дурного тону на літературну критику відповідати вивертанням спідньої білизни критика.
Видалитипосоромилися б, освічена ще людина, називається.... тьху...