понеділок, 24 грудня 2012 р.
Катерина Грушовська. Я віддам півжиття
я віддам півжиття, щоб тобі показати цю зиму
продаватиму подихи/погляди/дотики срібні
кожен спогад, морфіном просякнуті рими
хоч і дивно
кому ці каліки потрібні ?
я віддам півжиття, щоб сніги проростали крізь шкіру
щоб пускали коріння, розросталися інеєм мертвим
мов розпатлані сивоволосі офіри
це сніги, нене, винні
не невинні загублені жертви
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
ой, ні, Катю, "винні / не невинні" - це поганий фен-шуй )
ВідповістиВидалитиі потім, сніги, які пускають коріння,- це занадто, імхо.
ах, хтось пряником, хтось батогом )
Видалитискільки людей - стільки думок )
але в будь-якому разі, вдячна за коментар )
Згодна щодо снігів і обігрування "вини". А ще не пішло оте риторично-рефлексійне питання про калік. ну і морфіном просякнуті рими - попсово якось чи то мені тільки здається.
ВідповістиВидалитиМіж тим перші два рядки гарні, був замір на щось більше і живіше.