Я не більше ніж дивний спогад
не доведений не спростований
в маровинні сміття міського
чи покажуть мені такого
хто згадає мене з нічого
хто впізнає мене між совами
я йому розкажу свій сон
про звичайного чоловіка
некеровану божу милість
про квартиру в якій зустрілись
про слова і зимовість вилиць
про людей що жовтавим димом
осідали на підвіконні
дозрівали важкі гардини
пульсували гарячі скроні
все збувалося все світилось
він торкався мого волосся
і питав чи таке буває
чи наснило йому
наснило
ваш вірш потребує глибокого, чуттєвого вчитуваня. я саме такий читач. саме такий.
ВідповістиВидалити/чуттєво вчитується/
і як польот? :))
Видалити/спрагло облизує губи/ ммм...
Видалитипольот - ульот.
як вам мій мікровірш?
супер.
ВідповістиВидалитимр-сі)
Видалитио так...
ВідповістиВидалитиці некеровані божі милості
з округлими вилицями
квартири і вулиці
збулОся не збУлося
наснилося
минулося
дякую, Ніко.
дякую, Яринко)
Видалитичужі тут не ходять... приходять безхатьки
ВідповістиВидалитибез імені зате свої...
ну раз свої, тоді все решта не важить.
Видалити* тихо закурює і собі *
ВідповістиВидалитичому би й ні.
ВидалитиХм. Незвичний для тебе текст (в дуже позитивному розумінні незвичності). Ні епічності, ні нагромадження слово-брил. Така от проста видихнутість. Якась мимолітність. А я саме мимолітність і мимовільність люблю у віршах. Дуже цікаво вийшли сови - родзинка вірша, нмд.
ВідповістиВидалити"округлість вилиць" я б замінив. в такому природному тексті саме те слово "округлість" уже виглядає якимось штучним. Тут треба чи шось тепліше, чи шось тихіше. але не це слово, я думаю.
взагалі, да. треба міняти.
Видалитимр-сі за таку видихнуту рецу :))
вірш дуже інтимний. найкращий рядок для мене "все збувалося все світилось" - це майже різдвяне щастя якесь.
ВідповістиВидалитиале я би подумала ще над "пульсували гарячі скроні" - воно своєю частовживаністю випадає, імхо.
м, да. зужитість сумнівна риса образу)
Видалитиале інколи розу ніяк кромі як розою не назовеш, як говорили в тій п*єсі, як її..
то про банан було )
Видалититільки не кажи, що ти не можеш знайти інших слів для тих скронь )
можу, але все ж, як ти троянду не назви............
Видалитиохох, прокидання-стенання
ВідповістиВидалитигарно
прокидання від хорошого завжди саме таке :)
Видалитидякую.
так легко і так красиво. дуже вуально-шовковий твір. смакує, мов саке :)
ВідповістиВидалити