Ти давно вже не сам. Відчуваю тебе віднедавна.
Віднедавна вуста твої вже не такі… Не такі.
Ти – не сам. Шлю листи тобі поштою, до запитання,
і щоразу тремкіші за наші з тобою роки…
Вітер щогли й вітрила тугіше тепер напинає,
Ватерлінія глибше пірнає до риб мовчазних…
Я не певна – навіщо… навіщо про тебе я знаю..?
І навіщо ти сам цей вогонь у мені запалив..?
Ти давно вже не ти. І не я, що тебе покохала,
Все в осінніх вогнях відійшло, відгоріло давно,
Відболіло в димах, і відплаканий день журавлями
Наче ретро-кіно, наше ретро, з тобою, кіно…
Гарно, Люсі, але додайте картиночку:) пліз :)
ВідповістиВидалитиуже, але відредагуйте, пліз...
Видалитиууу, ватерлінія, що пірнає до риб... красиво
ВідповістиВидалитиВідболіло в димах і відплаканий день журавлями - мабуть, там кома потрібна після "димах", інакше зміст губиться.
ВідповістиВидалитидякую,Люб,змінила... отож усе поспіхом робиш...
ВидалитиЛірично і сумно, але гарно...
ВідповістиВидалитиі ще мені задачку задали прецікаву: як пишеться слово "ретрокіно" чи "ретро-кіно"? уявіть собі, у словнику немає. За правилами має писатися разом, але в словнику є "ретростиль" і "ретро-мода" - і біжи добери тут ладу)))))))
ретро-кіно десь бачила... але не скажу точно чи тому можна вірити... пошукаємо..:) Дякую, Свєточко!
ВидалитиПригадала після першого катрена слова із пісні: *А вуста вже не ті, не солодкі такі. Скажи, хто цілував їх без мене?* Сумно, але минуле лишається минулим. Це добре, а ще краще жити теперішнім+у дечому майбутнім)
ВідповістиВидалитиа хто йо зна, що буде колись там... у майбутньому, сьогодні ми живемо одним днем і минулим. Щоправда, Ви, Тетяночко, мабуть, праві...але пережиті емоції знову дають шанс на майбутнє, чи нє..?
Видалитиретро-кіно здебільшого на голову ліпше від арт-хаусу ~
ВідповістиВидалитиви обоє так ніби диваки, чесне благородне
я би насолоджувався на вашому місці усім-геть-усім
правдиво