і хвилю відгорну руками
щоб утопити у глибинах моря
нічного марева печаль холодну
повиснуть мокро руки вздовж
німого тіла що забуло дотик
густою фарбою стікатиме по них
змертвіла синява води морської
заплаче вечір заголосить вітер
і я сльозами сумно заридаю
щоби наповнити велику хвилю
яка нарешті сон важкий утопить
і стане тихо і сухим камінням
заблиснуть очі спокоєм порожнім
самотня чайка зазирне у вічі
німим питанням — ти тепер щаслива?
білі вірші - сила!
ВідповістиВидалитизависла на рядку "і я сльозами сумно заридаю" )
Крівавими сльозами заридав український народ над нещасною долею своєї батьківщини. (Іван Нечуй-Левицький)
ВідповістиВидалитиА все-таки - напрочуд самозаглиблений вірш. Потаємний такий.
ВідповістиВидалитиспасибі, братіку...:о)
Видалитизакінчення гарне і, як на мене, рельєфне вийшло. От єдине "сльозами заридаю" трохи спотикнуло, може, замінити "сльозами" на щось менш очевидне, щоб уникнути плеоназму?
ВідповістиВидалития про плеоназм не думала. мені це співалося. як звичайна українська народна пісня, у якій таке зустрічається постійно - "заплакати слізоньками"... це свідомо вжитий фольклоризм. дякую.
Видалитизачепило
ВідповістиВидалитизаціпеніла
єдине - сльозами заридаю і сумно заридаю
у Нечуя-Левицького-то прикмета вказана
мо' і тут би - я темними/тужними/кипучими сльозами заридаю
дякую за роздуми...
ВидалитиО-є
ВідповістиВидалитихороший білий вірш, Ярино
пам*ятний
трохи про Офелію згадую тут завжди
о так... були часи. правда ж?
Видалитивсі уперто ностальгуємо, всю осінь 2012
Видалитичомусь здається, це одна із причин
тутешнього зібрання ветеранів
я люблю ностальгію
Видалитивона завжди до чогось спонукає
і до віршів також
Ну й вірш. Прямо під дих б'є...
ВідповістиВидалитиТут якщо "сльозами" забирати з того рядка, де воно зараз, то треба перенести у наступний, бо смисл, наскільки я розумію, такий: ридаю, щоб сльозами наповнити хвилю. Тоді:
І я ... сумно (чи - гірко) заридаю,
Щоби наповнити сльозами хвилю...
В общем, набігло тут порадників, а вирішувати все ж авторові ;)
Дуже сильний вірш.
дякую. вірш уже опублікований у збірці і сльозами я ридаю свідомо...:о)
Видалитиі справді сильно.
ВідповістиВидалитидякую.
ВидалитиДуже сподобався цей вірш. Саме той випадок, коли я не хочу говорити про причини.
ВідповістиВидалити"сльозами сумно заридаю" - це т.зв. фольклоризм. І я думаю, що авторка вжила його дуже свідомо. І він - на місці.
власне так. дякую!:о)
Видалити