Отож я приїду,
люба, ми сядемо в літній кухні.
Яблука білий
налив, літо і консервація.
Ти вариш своє
варення. Ти так спокійно рухаєшся,
що можна б тут і
заснути, і назавжди зостатись.
Ні кави, ні
цигарок, ні чорних північних читань,
ні сумнівів
перегірклих, ні сутолоки, ні суму.
Сягати тебе рукою
– як осягати світ весь,
й любити його,
любити – замість про нього думати.
Щоб на ніч тебе –
у тишу, а вранці тебе – із тиші.
Любити тебе,
любити. Та ще ревнувати трошки.
Любити і не
писати, бо як ти оце напишеш:
губи, неначе
губи? Зморшка, неначе зморшка?
…Ти наче здвигнеш
плечима, і просто скажеш – лишайся,
хоча ми вже це
проходили, і ти вже лишався в мене…
Варення у банку
кластимеш, моргатимеш часто-часто,
й важкі
стікатимуть краплі по банці отій зеленій…
Стоятимеш
мовчки-мовчки, тремтітимеш дрібно-дрібно,
а потім банки
додолу рукою змахнеш без сили…
Я думатиму – не
треба, кому я такий потрібний…
Ти думатимеш – не
треба, кому я його варила…
ага, тепер треба, щоб тут всі вірші були на рівні. бо інакше не можна!
ВідповістиВидалити:)))
Видалитиот о прочитала і завагалася. а що мені буде, якщо якийсь за рівнем нижче плінтуса запостю?))
ВидалитиЯно, це нереально
ВидалитиОт не люблю цей вірш, бо дуже за серце хапає. Так що прохання гіперчутливим лічностям видавати валідольчик на вході ;)
ВідповістиВидалитиА за запрошення - спасибі. От ще розібратись би, що тут до чого і як... :) Да, спасибі - подвійне: заодно знайшла і власний блог, три роки тому створений і закинутий за нєнадобностью :))
Слухай, аж не віриться: то це що - свобода? І ніхто не сікатиметься до збігів приголосних?! Мовчу, мовчу... ;))
Люда, я тобі завтра все поясню. Тут нема нічого складного.
ВидалитиВиявляється, не такі вже й дєвствєнні у мене мозги. Кажись, розібралася. Здрасьтє ще раз ;))
ВидалитиВітаю!))))
ВидалитиВітання товариству!:)
ВідповістиВидалитиРівень встановиться.
Вжей з того,що є - файно! :)
обов'язково)
ВідповістиВидалитиА я люблю цей вірш. І цей теж ))
ВідповістиВидалити:) цьмафки
Видалитикласно.
ВідповістиВидалитиДо такого вірша не повинно бути придирок - бо це все одно що нарікати на своє...
ВідповістиВидалитиЯк то кажуть: Привіт усім!)))
Я думала, що не треба, кому я така потрібна…
ВідповістиВидалитиТи думав - а ось наварю… сваритися думка хибна..
:)
проверка связи
ну шо можна написати в такій святковій першопершій темі, як не сакральне превед бабьор
ВідповістиВидалитиіз усією повагою і тп. безумовно
&
нарешті
Лірично, сумно, але щиро, без ілюзорної ідеальності, адже таке життя.
ВідповістиВидалити