понеділок, 24 грудня 2012 р.

Катерина Грушовська. Я віддам півжиття















я віддам півжиття, щоб тобі показати цю зиму
продаватиму подихи/погляди/дотики срібні
кожен спогад, морфіном просякнуті рими

хоч і дивно
кому ці каліки потрібні ?

я віддам півжиття, щоб сніги проростали крізь шкіру
щоб пускали коріння, розросталися інеєм мертвим
мов розпатлані сивоволосі офіри

це сніги, нене, винні
не невинні загублені жертви

3 коментарі:

  1. ой, ні, Катю, "винні / не невинні" - це поганий фен-шуй )
    і потім, сніги, які пускають коріння,- це занадто, імхо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. ах, хтось пряником, хтось батогом )
      скільки людей - стільки думок )

      але в будь-якому разі, вдячна за коментар )

      Видалити
  2. Згодна щодо снігів і обігрування "вини". А ще не пішло оте риторично-рефлексійне питання про калік. ну і морфіном просякнуті рими - попсово якось чи то мені тільки здається.

    Між тим перші два рядки гарні, був замір на щось більше і живіше.

    ВідповістиВидалити