в архіви передано, звідки
нам повернуть лиш спогад,
затертий до дір, ну а ми…
Ми лишились укотре
простими банальними свідками
нелегкого відходу
цієї тривкої зими.
Ми лишились для того,
аби споглядати, як вохра
проявляє світлини
між бурих підталин. А біль -
біль виводить слова,
і здивований нами Біограф
перечитує теку
і вкотре не вірить собі.
Немає коментарів:
Дописати коментар