пʼятниця, 25 січня 2013 р.

Відана Баганецька. я в'яз

Фото: Аріша Жарінова

я в'яз,
я кожен з цих надсадних в'язів,
моїми вітами земля торґає небо -
я кожна із цих віт

масна земля гуде
терпким німотним лоном;
снігами передчасно сталими
напоєне моє
прогоркле кірря

і кожен в'яз жене у густосинь -
набучавілий м'язами,
проявлений у мжі;
моє пагіння срібнобіле
мережить висі;
бентежні конари
нуртують соками
і вир'ями

твої любові
віють вирвами, сльотою -
дозволь мені
до днищ тобі сльозити!

дозволь мені
заламувати медоносні віти
і на найвищих з них
гойдати пташшя
й весни

23 коментарі:

  1. дуже цікаво вийшло, гарно

    не буду псувати собі настрою і розбирати ваш словотвір, бог з ним, якщо це ознака стилю - хай буде;
    тут ваші оказіоналізми стильно виглядають, але все одно лінуєтеся заглядати до словника :(((

    міркування з приводу: гарне полотно тексту, грубими нитками ткане, тому, на мій погляд, не дуже пасують до нього ніжко-ванільні епітети:

    пагіння срібнобіле - по-перше, за нормами правопису, подобається вам це чи не подобається, а така сполука пишеться через дефіс, а от якщо ви хочете написати її разом, тоді поміняйте корені місцями: пагіння білосрібне - пагіння з білого срібла, не шик, але краще і несподіваніше, аніж у Вас.

    а ще краще взагалі срібло з епітета прибрати і спробувати сказати інакше - впевнена, Ви придумаєте щось свіжіше.

    медоносні віти - той же спотикач; немотивований епітет, не грає він тут жодної ролі, тим більше що стилістика холодна, зимова; з таким самим успіхом віти могли би бути якими завгодно.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. а мені от здається, що Відана з цими лексичними експериментами просто таки втомлює увагу читача і врешті-решт, це той самий ефект, що від читання поезії русинської мовою - загадково звучить і млосно, а про що - ніхто не знає.

      Видалити
    2. Дякую за відгук та за поради, проте я трохи інакше бачу ці т.зв. ванільні епітети ))
      Тільки от короткі зауваги:
      срібнобілий - для мене "срібно-білий" та "срібнобілий" принципово різні. А щодо граматики, то це те саме, що і "сніжнобілий", "жовтогарячий" чи той самий "густосиній"
      медоносні віти - а в'яз медоносне дерево (це з чисто матеріально-виправданої точки зору)

      Видалити
    3. -щодо втомлювання читача-
      Можливо, можливо і так.
      Втім, пишучи інакше, я ризикую знайти не-свого читача, який вимагатиме від мене, відповідно, не-моїх віршів.

      "...будет жить с собой в борьбе
      и неосознанно наметит
      кого-то дальнего себе..."

      Видалити
    4. Відано, покажіть мені словник, де "сніжно-білий" разом пишеться? Ви плутаєте із "білосніжний". :) Через дефіс, відповідно до чинного на сьогодні правопису, пишеться і "густо-синій". Ось тут чинний академічний словник: http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/, поставте собі закладочку, користуйтеся на здоров"я і не говоріть більше дурниць :)

      А для довідки: писати разом чи через дефіс залежить від сполучення слів, що є твірними основами: срібнобілий - срібний і білий, пишеться через дефіс
      біло-срібний - білий і срібний
      білосрібний - від біле срібло, можна гіпотетично уявити, що таке є, тоді пишемо разом.

      те, що в"яз медоносний нічого не змінює з погляду стилістики :)

      Видалити
    5. Бачу, Світлано, Ви чомусь вирішили, що мене як якусь дєвучьку можна і варто навчати і повчати. Що ж, від таких вторгнень не застрахований ніхто, а надто ті, хто сміє мати відмінну від академічної думку ("ну ты же умный мальчик!").
      Може у Вас така манера спілкування, але мені Ваші до мене інтонації знову бачаться поблажливо-зверхніми.
      ...А я не вважаю все легітимне правильним, а надто єдино можливим.

      Видалити
    6. Про які інтонації йдеться? не висловлюйте дєвучькових заяв - і ніхто Вас, "як якусь дєвучку", навчати і повчати не буде.
      Хто ж Вам заважає мати власну думку? Майте її, якщо хочете. Поезії виставляють для того, щоб почути думку інших, принаймні так роблять люди, які бажають творчо зростати. Якщо Ви і так все про свої поезії знаєте і виставляєте їх винятково для того, щоб хвалили - будь ласка, я не коментуватиму, якщо не вважатиму текст гідним винятково похвали: прийде хтось інший і похвалить.

      А якщо у вас навіть правопис власний - то мені тут додати більше нічого: заява і так надто красномовна :)

      Видалити
    7. Коментуйте, критикуйте.
      Щиро прошу!!
      Та не треба ж при цьому переходити межі (фразами типу "не говоріть більше дурниць").

      Видалити
    8. Відано, а хіба ж Ви і не є дєвочькою поки що?

      Видалити
  2. та ні, Відано, Ви в першу чергу ризикуєте припинити розвиватися, а це для поета - найстрашніше.

    ВідповістиВидалити
  3. чи помітили ви, що після розгрому Домінікового вірша, на сайт практично припинився притік нової творчої крові, шановні адміни, а зокрема, Сергію? Зараз шановні панянки взялись за Відану і дуже прикро за цим спостерігати зі сторони (сайт-бо читають, не лише зареєстровані користувачі), адже вірші у цієї поетки своєрідні, автентичні і теж високого гатунку. Це дуже і навіть занадто дуже відгонить самоствердженням за рахунок інших. Ну яка, насправді, різниця, як пишеться слово "срібнобілий", чи ви оцінки ставите за це? Несуразний вигляд має також намагання тикнути носом у академічний словник чи в інші цікаві хіба для філологів премудрості. Це виправдано, коли перед вами несусвітній графоман, а не автор зі своїм стилем і творчим мисленням.

    Відано, вам великий респект за стриманість і терпимість у парируванні злісних нападок.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Шановний аноніме, дійсно, яка різниця писати з помилками чи без, якщо автор за СВОЇМИ словами, - геній. Зрештою, поради усіх, хто тут коментував, були підкріплені фактологічним філологічним матеріалом. "Це виправдано, коли перед вами несусвітній графоман, а не автор зі своїм стилем і творчим мисленням." - кажете Ви, але спершу ж варто довести, що перед нами таки не епігонство, не графоманія! Як писала я у своїй статті про особливості національної графоманії, " Існує повір’я, що український графоман (якщо він - поет) пише пафосні силаботонічні вірші, обрамлені дієслівними римами. Якщо ж йому пощастило менше і він став прозаїком, то усі його опуси стосуватимуться як не стражденної української історії, то вічної проблеми батьків і дітей, сільської тематики тощо. Аякже – аякже… Знайте, що графоманія встигла проникнути і до замаскованих рядів письменників-аванґардистів-модерністів-верлібристів та іже з ними. Переодягнувши вишиванку на щось космополітичне, вона стала ще небезпечнішою. Тепер і довести важко, що маємо справу не з плодом графоманії, а з унікальним зразком футуристичного письма. І як тут не згадати відому фразу радянського генсека Хрущова на зустрічі з літераторами та художниками: «Теперь вот этот Неизвестный нечто неизвестное выставил. И думает, что он теперь известный. Эти скульпторы, по-моему, медиумы. Вот он написал, вылепил, создал, а мы ходим и не понимаем: что это? Следовательно: мы виноваты». Аплодисменти". У мене все.

      Видалити
    2. Як можна помітити, шановний аноніме, ви часто з'являєтесь на сайті, ба навіть - моніторите його відвідуваність, за що вам, звісно ж, дяка.

      На цьому сайті була і буде свобода слова. І якщо хтось вбачає різницю у тому, як написати слово "сніжнобілий", то він має повне право висловитися з цього приводу. Власне, про це можна почитати в наших положеннях про критику. Якщо хтось не хоче зважати на норми написання і не зважає на них, як це робить Відана, ми теж за це нікого тут не банимо. Тут не ПМ.

      Але принагідно ще раз дякую шановному аноніму за небайдужість до нашого ресурсу та до розширення списку його авторів.

      Видалити
  4. Не варто забувати, що у адмінів завжди є вагома перевага над усіма іншими користувачами. Ця перевага - це адмінправа. ) Свобода слова - це гарно, але коли бодай один з адміністраторів сайту починає зверхньо ставитись до інших авторів, коли його критика перетворюється в принижуюче мораліте і несе деструктивну енергетику в собі, то тінь такої поведінки падає і на весь сайт. Ви будете сміятись, але саме Пм мені і привидівся в аналогії до ЛГ, Сергію.

    Так, небайдужість до вашого ресурсу була і є, оскільки тут представлений авторський тандем вельми гарної якості, але анонім не вступав у ряди вашого сайту. Спершу приглядався, а тоді отримав відкоша, відтак просто являється читачем, якому не до вподоби нездорова атмосфера у творчому товаристві. До речі, це лише другий мій запис тут, у інших анонімних дописів - інші автори. Анонімність - чудовий винахід висловитись 100%-во правдиво, хоча можете звати це, як вам заманеться.
    Дякую за фідбек. Сподіваюсь, усе у вас буде добре.

    ВідповістиВидалити
  5. класифікація цього терміну значно ширша, ніж ви написали. Якщо ж брати дослівний переклад з англійської, то це звучатиме десь так: "Tandem - розташування один з іншим, поруч, в єдиній зв'язці"
    На все добре.

    ВідповістиВидалити
  6. діалектизми - це добре, але має бути міра, тобто коли їх надто у тексті, то це мінус, позаяк їх зрозуміють одиниці. навіть, якщо зважити навіть на лемківські, то у кожному селі своя вимова і навіть різні відповідники. ось я показала цей текст двом людині, які походить з різних кутків Лемківщини, і ці люди не знали, ні що таке кірря, ні вир'я. а "торгати" кожен розтлумачив по-своєму :-).
    поезія - все-таки це не народна пісня. і екзотика мови останньої може зіграти злий жарт з першою.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. дякую, мнє уже саапщілі )
      незрозуміло тільки, чого це "кірря" та "вир'ї" мають прямо стосуватися лемків

      Видалити
    2. а що тоді це за слова? що вони означають і з якої "опери"?)

      Видалити
    3. охох
      кірря - кора (=коріння, листя, етс.)
      вир'ї - вирії (=все'дно, мо')

      Видалити
    4. доречно було би одразу після вірша подавати словничок, оце кайф - одним оком на вірш, а іншим в словник постійно, доки не повилазить:)))

      Видалити
  7. Дещо запізніло вставляю свої 5 копійок, які стосуються проблеми, а не лише творчості Відани.
    Думаю, що поезія - не є питанням філології, вона є питанням естетики, предметом філософії. Це особлива форма індивідуальної (внутрішньої) свідомості. Вона може мати мету, спрямовану назовні, але не зобов'язана її мати. Естетична концепція "мистецтво для мистецтва" містить в собі таку ж цінність, як і будь-яка інша. Взагалі, будь-яке мистецтво - це індівідуальна творчість, а творчість правил не визнає.
    Але й почуття міри - це теж елемент естетики.

    ВідповістиВидалити