Анничка Королишин.Ти приходиш, Апостоле.

                      Ти приходиш,Апостоле.Там,де людина слабка.
                      Де від розпачу й болю не раз опускаються руки.
                      Де руйнується пам"ять.Де простих віддали на муки.
                      Де хвилина непевна,а справа спасіння тяжка.
                      Ти приходиш,Апостоле.Сяйвом святих куполів
                      в переплетеннях часу це Місто з тобою говорить.
                      Знак Хреста освятив колись Київські гори.
                      Ти приходиш.Щоб жоден із нас не здрібнів.