Коли ти опускаєш у криницю цеберко,
ніколи не можна бути впевненим
у шляху, яким воно йде туди і звідти,
по яких світах проходить,
який портал відкриває
ця дивна пульсуюча темрява колодязя,
через які сади Аіда,
немов через найпотужніший фільтр,
тече та вода,
що невдовзі подарує тобі свою джерельну силу.
сумніваєшся?
але ж найкоротша дорога –по прямій.
цікавий філософський погляд) кринична інтерпретація теорії паралельних світів)
ВідповістиВидалитипроте забагато сказано, як на мене, загадка не терпить імені)
Цікаві роздуми, проте особисто мені видалося недостатньо зрозумілою метаморфоза сутності, котра сповнює цеберко, у спосіб подачі цієї сутності - тобто, предмет, так би мовити, трансформується у процес? хмм... Зрештою, то мій недолік, як читача - я не зовсім змогла налаштуватися на світосприйняття автора. А от кут зору вибраний досить своєрідний, він вирізняється з-поміж інших, чим й імпонує ))
ВідповістиВидалитицікаво :-)
ВідповістиВидалити