чи зможеш освятити самоту
з невидимої копанки у серці
і виловити віру навіть ту
в якої крила до лопаток стерлись
чи ризикнеш черпнути сподівань –
від них лишились карликові зорі
під куполом душі куди не глянь
півтіні їхніх вигаслих повторень
чи зважишся любов перенести
з імли і укорінити на тверді
читати їй свої старі листи
до дір у пеклі сумнівів потерті
з невидимої копанки у серці
і виловити віру навіть ту
в якої крила до лопаток стерлись
чи ризикнеш черпнути сподівань –
від них лишились карликові зорі
під куполом душі куди не глянь
півтіні їхніх вигаслих повторень
чи зважишся любов перенести
з імли і укорінити на тверді
читати їй свої старі листи
до дір у пеклі сумнівів потерті
Вірш гарний, образи надзвичайні: віра із крилами, стертими до лопаток; карликові зорі, що лишилися від сподівань; листи, до дір потерті у пеклі сумнівів. Чудовий звукопис - особисто мені дуже сподобався.
ВідповістиВидалитиГлибоко, близько по духу, хочеться відточити форму до ідеальної.
Особисто у мене є заувага до римування другого-четвертого рядка першої строфи і збігу голосних у другому рядку останньої. Але то, звісно, на волю автора ))
глобальне осмислення картинки )
ВідповістиВидалитиобрази гарні, згодна з Ларисою.
"куди не глянь" - не стверджую, але в мене сумнів щодо цього. бо схоже на кальку.