не порозхлюпуй чистоти тонкого місячного плеса
заколиши у дзеркалах його неторканість холодну
коли носитимеш до схід його невищерблену воду
коли вслухатимешся як хитка луна по линві ходить
не дихай словом занімій мов потайний народ небесний
отой невидимий народ з долоні дику ніч годує
як ніч майне на водостій омити сріблом чорні крила
і ангел тихо поведе за нею тінь шестивітрилу
то шепіт сьомого з небес зів’ється зміями щосили
і переливами скипить олжа зготованої збруї
та норовисту дику ніч тайноголоссям не скорити
ні до одної з вад людських вона ніколи не пристане
і сіті виткані зі сну порве зітне совиним криком
а потім кане в дзеркала блідими нетлями укриті
і покладе на слід її небесний люд зорю останню.
заколиши у дзеркалах його неторканість холодну
коли носитимеш до схід його невищерблену воду
коли вслухатимешся як хитка луна по линві ходить
не дихай словом занімій мов потайний народ небесний
отой невидимий народ з долоні дику ніч годує
як ніч майне на водостій омити сріблом чорні крила
і ангел тихо поведе за нею тінь шестивітрилу
то шепіт сьомого з небес зів’ється зміями щосили
і переливами скипить олжа зготованої збруї
та норовисту дику ніч тайноголоссям не скорити
ні до одної з вад людських вона ніколи не пристане
і сіті виткані зі сну порве зітне совиним криком
а потім кане в дзеркала блідими нетлями укриті
і покладе на слід її небесний люд зорю останню.
Крутозаварений і густющий текст. Імпонує намагання автора осягнути неосяжне, висловити невимовне.
ВідповістиВидалитиМушу з прикрістю зауважити, що такі тексти програють відсутністю розділових знаків: це робіть їх позірно важчими, але й глибшими. завантаженості сприяють і щедро нанизані епітети, особливо дієприкметникові.
Специфічний текст. Особисто мені був складним для сприйняття - можливо, саме через ту насиченість, про яку казала Світлана. Проте сподобалися яскраві, якісь фантасмагоричні образи. А ще - чомусь здається, що то лише частина цілого, один ковток з цеберка, повного такої ж чистої вологи ))
ВідповістиВидалити