Шатается всадник, искрится стерня.
Туманы. Туманы. Туманы…
Швыряйте же камни. Но не в коня,
А вдруг упадёт и не встанет?
И спешенный всадник, весь в белом и злой,
Коса за плечами готова,
Оскалится криво (ох, Боже ты мой):
«Ну, кто будет за вороного?»
ОРИГІНАЛ
Р. Скиба
Шлях
Хитається вершник,іскриться стерня…
Тумани.Тумани.Тумани…
Жбурляйте каміння… Лише не в коня…
Бо що як впаде та не встане?..
А спішений вершник у білому весь, –
Коса за плечима у нього...
На кутні всміхнеться (не дай же нам днесь):
«Ну, хто буде за вороного?»
впору назвати My Way.
ВідповістиВидалитиа що, і зовсім не патетично.
на перекладах не знаюся. тому чіпляюся до назви.
/чіпляєцця/
А шо, "дорога" краще буде?
ВідповістиВидалити/дєлає вигляд, що вірить, ніби дописувач не знаєцца на перекладах/