субота, 9 лютого 2013 р.

Ніка Новікова. Жінка з води



Жінка, яку ти любиш, носить ріки у рукаві,
чорне коріння гріє у прозорому животі, та
той, хто його пустив, вийшов з відчаю і трави,
той, хто ростиме з нього,
буде світитись.

жінка, яку не знаєш, розплітає твої шляхи:
всі мерці і коханки безборонно у ній зникають.
нею почнеться березень і твоя безстрокова схима.
з неї почнеться шлях до самого краю

снів і птахів.
послухай, що розкажуть тобі вони.
бо поза їх словами тільки тиша. смертельна тиша.
жінка, в якій потонеш, не побачить у цім вини.
кидай її, прошу тебе,
кидай вище.

1 коментар: