Анничка Королишин.води душі моєї
впасти б сонячним зайчиком
на чуприну річкової хвилі
плинути
проминати
але не минатися
зморщечки ночі
думки сутінкові
лагідним тихим доторком
розгладити б на чолі
променіти
любити
душу чиюсь зігрівати
...боляче,Господи...
світ величезний
а крила такі малі
Немає коментарів:
Дописати коментар