Анничка Королишин.вслід зимі.
щось забули важливе люди цієї зими,мабуть.
то вона й не вступається,жде.
он вже квітень гукнувсь
а сніги - лежать.
пригасає,тремтить від журби
невтамоване марне чекання.
що попереду?
літо?
чи поміжчасамитривання?
аритмія надій.
а життя
за водою
пливе.
Немає коментарів:
Дописати коментар